УПУ́ЩЕННЯ, я, с., рідко. Те, що упущене, не зроблене, не виконане вчасно; недогляд, недолік. Своє упущення я підправляю тим, що пропоную Разуєву провести цей час хоча б тут, у місті (Логв., Давні рани, 1961, 12); Господарі не поскупилися на лакеїв та подавальниць, і гості не мали на що скаржитися за якесь упущення по етикету (Ле, В снопі.., 1960, 264.)

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 471.