УПРАВЛІ́НСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до управлі́ння 2. Наукова система господарювання вимагає особливо продуманої і чіткої роботи планових органів, міністерств і відомств, усього управлінського апарату (Ком. Укр., 2, 1969, 83); Гасанбай поглянув на управлінського шофера (Ле, Міжгір’я, 1953, 202).

2. Стос. до управління (у 1 знач.). Вже не один рік вчені та інженери працюють над проблемою автоматизації не тільки виробничих процесів, але й розумової, управлінської праці (Знання.., 12, 1966, 2).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 469.