УПРАВЛІ́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. управля́ти2 1. — Так от за те, що сталося це під час мого управління… політичні жадають моєї одставки… (Хотк., І, 1966, 172); Соціальне управління не вводиться до політичного керівництва. В суспільстві є багато таких видів управління, які не мають безпосередньо політичного характеру (Ком. Укр., 6, 1970, 34); З ростом колгоспного виробництва удосконалюється і управління ним. Нині керівні посади в колгоспах займають грамотні, досвідчені люди (Хлібороб Укр., 2, 1967, 21).
2. Адміністративна установа або відділ якоїсь установи, організації, що відає певною галуззю господарської, наукової, військової і т. ін. діяльності. Козинець зняв іншу трубку й подзвонив у житлове управління (Дмит., Розлука, 1957, 295); // розм. Працівники такої установи або відділу. Управління готувало ще одну експедицію (Жур., Звич. турботи, 1960, 161); — Все управління гідрометслужби його вже знає! (Донч., V, 1957, 443).
3. Те саме, що керува́ння 2. Він і зараз не знає, чи то його кулі пошкодили управління літакові (Мушк., Серце.., 1962, 182); Молодий, енергійний, він стояв біля пульта управління велетенської мартенівської печі (Роб. газ., 27.VІІ 1965, 2); Водії перевіряють гальма, рульові управління. Рівно о п’ятій автобуси виходять на лінію (Веч. Київ, 2.IX 1967, 3).
∆ Утрача́ти (утра́тити) управлі́ння — те саме, що Утрача́ти (утра́тити) керува́ння (див. керува́ння). Шторм був такий сильний, що легеньке, хоч і швидкохідне суденце майже втратило управління (Собко, Скеля.., 1961, 85).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 468.