УПРАВИ́ТЕЛЬСЬКИЙ, а, е, заст. Прикм. до управи́тель. Одного разу Павло робив у дворі в управителя, і управительська дочка маленька гралася з утятком, жалуючи та пестячи, поки аж утятко не вдушилося (Вовчок, І, 1955, 178); Вся управительська спритність завертілася дзигою навколо нахмуреного лісовика.. Знову ж треба обережно підбирати ключика до чужої душі (Стельмах, І, 1962, 299).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 468.