УПОТУ́ЖНЮВАТИ (ВПОТУ́ЖНЮВАТИ), нюю, нюєш, недок., УПОТУ́ЖНИТИ (ВПОТУ́ЖНИТИ), ню, ниш, док., перех., рідко. Робити потужнішим; зміцнювати. Я теж цілину піднімаю у полі, Впотужнює силу кохання моє (Нагн., Вибр., 1957, 301).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 468.