Употужнитися, нюся, нишся, гл.

1) Сдѣлаться могущественнымъ. Впотужнились навіки дияволови діти. К. МБ. II. 131.

2) — на ко́го. Ополчиться. Употужнились на. мене при лихій моїй годині, та свята Господня сила мою неміч заступила. К. Псал. 38.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 348.