УПО́ВНІ див. впо́вні.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 463.

Уповні нар.

1) Съ наполненной посудой (съ полной рюмкой, полными ведрами). Випий до мене вповні, бо в мене брови чорні. Черк. у. Вповні перейти доро́гу. Перейти дорогу съ полными ведрами. Я води набрала та вповні шлях і перейшла. Шевч.

2) Місяць уповні. Полная луна. Зійшов над нашою хатою місяць уповні. МВ. І. 93.

3) О женщинѣ: беременная. Чи правда, що твоя Катруся вповні?… Ох, правда, правда! Сподіваюся онучати. Г. Барв. 298.

4) Вдоволь. Чого, чого, а сього уповні буде. МВ. (О. 1862. І. 75).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 346.