УПЛУ́ТУВАТИСЯ див. вплу́туватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 462.

Уплутуватися, туюся, єшся, сов. в. уплутатися, таюся, єшся, гл.

1) Впутываться, впутаться. Нехай же вплутаються в сіла. К. Псал. 156.

2) Приставать, пристать, привязаться. Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі. Новомоск. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 345.