УПЛЕ́ТЕНИЙ¹ (ВПЛЕ́ТЕНИЙ), а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до уплести́¹.

УПЛЕ́ТЕНИЙ² див. впле́тений¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 461.