УПЛА́ЧУВАТИ (ВПЛА́ЧУВАТИ), ую, уєш, недок., УПЛАТИ́ТИ (ВПЛАТИ́ТИ), ачу́, а́тиш, док., перех., рідко. Віддавати, вносити плату за що-небудь. — Так і нам тепер треба якомога кинутись та заробляти, та подушне зносити, та недоїмку, на кому є, уплачувати (Кв.-Осн., II, 1956, 149); А ще як пішла чутка, що треба сплачувати нові паї — ніхто.. не сказав «не дам» (Круш., Буденний хліб.., 1960, 184).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 461.