Упервині нар.

1) = Уперве. Може що й не так зробив, — це було впервині мені. Верхнеднѣп. у.

2) Прежде, въ прежнія времена. Упервині не пиш робилось. Н. Вол. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 343.