УНІФІКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до уніфікува́ти. Твердо уніфіковані нормативи.

2. у знач. прикм. Який має єдину форму, систему, єдині нормативи. Уніфіковані двигуни СМД-14 Харківського двигунобудівного заводу «Серп і молот» застосовуються в багатьох типах машин (Наука.., 11, 1963, 21); Важливе значення має розробка системи уніфікованих електроприводів для всіх галузей сільськогосподарського виробництва (Хлібороб Укр., 10, 1969, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 451.