УНІТА́З, а, ч. Раковина для злиття калу та сечовини в убиральнях каналізаційної системи. Він спустив в унітаз воду й пішов геть, голосно ляскаючи капцями по цементній підлозі (Ю. Янов., II, 1954, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 451.