УНІВЕРСИТА́НТ, а, ч., заст. Студент університету; людина з університетською освітою. [1-ий швець:] А вгадайте, хто найрозумніший у Києві: чи семінарист, чи академіст, чи університант? (Н.-Лев., II, 1956, 489).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 451.