УМУДРЯ́ТИ (ВМУДРЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УМУДРИ́ТИ (ВМУДРИ́ТИ), рю́, ри́ш, док., перех. Робити розумним, надавати мудрості. Сидить стара.., слухає його та дивується великій милості господній, що проявила себе на Трохимові. Що от Трохим і неграмотний, а з святого письма не гірше дяка читає.. Сказано, господь умудряє й невидючого! (Мирний, І, 1954, 215); — Умудрив господь твою сліпоту, то співай же добрим людям, не прогнівляючи господа; так співай, щоб чоловік на добре, а не на зле почувся! (П. Куліш, Вибр., 1969, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 447.