УМНО́ЖЕННЯ, я, с. Дія за знач. умно́жити і стан за знач. умно́житися. На основі розвитку продуктивних сил, умноження матеріальних і духовних багатств радянського суспільства неухильно вдосконалюються соціалістичні суспільні відносини (Резол. XXII з.., 1961, 17).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 441.