УМНОЖА́ТИСЯ, а́ється, недок., УМНО́ЖИТИСЯ, иться, док.

1. Збільшуватися кількісно. І як стали мішатися сини з роду Сифового з родом Каїновим, от і умножилися гріхи на землі (Кв.-Осн., II, 1956, 344); // Наростати, розширюватися, посилюватися. Вона [КПРС] послідовно проводить принцип демократичного централізму.. В результаті ще більше умножились і зміцніли її зв’язки з масами (Рад. Укр., 23.IV 1959, 2).

2. тільки недок. Пас. до умножа́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 441.