УМИНА́ТИСЯ¹ (ВМИНА́ТИСЯ), а́ється, недок. Пас. до умина́ти¹.

УМИНА́ТИСЯ² див. вмина́тися¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 438.