УМИ́ВАНИЙ (ВМИ́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до умива́ти. Стіл був дощаний.. Старий стіл, не раз окроплений вином, залитий борщем, вмиваний дощами (Дмит., Обпалені.., 1962, 189); Інші дні вставали по тому. Вмивані росами тихі ранки (Рибак, Зброя.., 1943, 173).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 437.