УМИВА́ЛЬНИЙ (ВМИВА́ЛЬНИЙ), а, е. Який служить для вмивання, признач. для вмивання. Умивальна кімната; Умивальний таз; // у знач. ім. умива́льна, ної, ж. Те саме, що умивал́ьня 1.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 437.

Умивальний, а, е. Умывальный. Моя вмивальна чаша. К. Псал. 137.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 337.