Улітку нар. = Уліті. Влітку день — год. Ном. № 555. Як би влітку на панщину не ходила, так сказали б, що на себе недуг натягала. Ном. № 13476.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 334.