У́ЛІЙ, у́лія, ч., діал. Вулик. Восени.. починається на якийсь час голосне, гамірливе життя в уліях (Фр., V, 1951, 368); Щось мало бути цікаве в театрі, бо люди йшли. Веселі, жваві, з бринінням, немов рої летіли в улій (Коцюб., II, 1955, 189).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 430.