УЛО́ВЛЮВАЧ (ВЛО́ВЛЮВАЧ), а, ч., спец. Апарат, прилад для вловлювання чого-небудь. Вивчаючи проблему стійкості, вони [вчені] математично визначили такі форми магнітних уловлювачів, які здатні навічно утримувати заряджені частинки (Знання.., 9, 1965, 23).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 431.