УЛОВИ́ТИСЯ (ВЛОВИ́ТИСЯ), уловлю́ся, уло́вишся; мн. уло́вляться; док. Потрапляти у пастку, на гачок тощо. — А що у вас уловилось? О! Гарні коропці, на фунт кожен… (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 137); * Образно. Коли дівчина з таємничою міною кинула, що вона «щось» знає про нього, Бронко не вловився на цього «живця» (Вільде, Сестри.., 1958, 380).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 430.