УЛАШТУВА́ННЯ (ВЛАШТУВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. улаштува́ти і улаштува́тися. Вийшовши з контори, кріпко задумалася Люба над влаштуванням виставки (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 267); Протока, яка відділяє Малу Хортицю від правого берега Дніпра, була дуже зручна для влаштування тут пристані (Наука.., 9, 1967, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 429.