УЛАШТО́ВУВАННЯ (ВЛАШТО́ВУВАННЯ), я, с. Дія за знач. улашто́вувати 1-5 і улашто́вуватися. Треба було влаштовуватись на новому місці. Це влаштовування та дитина брали в Ганни увесь час (Гр., II, 1963, 90).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 428.