УЛА́МОЧОК, чка, ч. Зменш. до ула́мок 1. Поклав [Артем Сидорович] на широку долоню якісь білі уламочки в такій самій білій пилюзі (Коп., Вибр., 1953, 246).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 428.