УЛА́ГОДЖУВАТИСЯ (ВЛА́ГОДЖУВАТИСЯ), ується, недок., УЛА́ГОДИТИСЯ (ВЛА́ГОДИТИСЯ), иться, док.

1. Успішно закінчуватися. [Віттінг:] Старий Бавмерт бунтує! [Старий Бавмерт:] Та ні, бачиш, Віттінг, я такий, як і був. Я ж і тепер кажу, що якби влагодилось по добрості, то б ліпше (Л. Укр., IV, 1954, 228); // Доходити до доброго, мирного кінця (про суперечку, сварку і т. ін.). Не раз між двома митцями виникали творчі суперечки, які улагоджувались тут же, біля рояля (Вітч., 6, 1967, 181); Як би, добре було, щоб усе влагодилось без нових судів (Стельмах, І, 1962, 353).

2. тільки док., рідко. Відбутися. Настя розпитувала, чи влагодиться гулянка на завтра (Л. Укр., III, 1952, 589).

3. заст. Заспокоюватися, лагідніти. — Ти сліпа, — крикнула, впадаючи в злість, Горпина, але, сейчас [зараз] улагодившись, додала: — ні, ти боязлива, тривожна (Фр., VIII, 1952, 150).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 427.