УКРИВА́ННЯ (ВКРИВА́ННЯ), я, с. Дія за знач. укрива́ти і укрива́тися. Василя наміщено [поміщено] на старім тапчані, застеленім.. чистою веретою, подушкою і коцом для вкривання (Фр., І, 1955, 172); Штамбові троянди перед укриванням [на зиму] злегка підкопують (Колг. Укр., 10, 1960, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423.

Укривання, ня, с.

1) Накрываніе, покрываніе. Хату криємо, то се солома на вкривання. Харьк. у.

2) Укрыванье, то, чѣмъ укрываются. Ум. Укриваннячко. Пойняв я жону — холодну воду, а жовтий пісок, — то постіль моя, а чорная хмара — укриваннячко. Грин. ІІІ. 279.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331.