УКРЕСА́ТИ (ВКРЕСА́ТИ), укрешу́, укре́шеш, док., перех. Крешучи, видобути (вогонь). Треба вогню вкресати на люльку (Кв.-Осн., II, 1956, 145); Миттю вкресала [Явдоха] вогню (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423.

Укресати, шу, шеш, гл. Высѣчь (огня).

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331.