УКРАЇ́НОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до украї́нка. Вдома моторна Даша, що завжди все знала раніше від усіх, стрічала їх [дітей] новиною: — А у нас новенька, малесенька зовсім, україночка (Iв., Таємниця, 1959, 81).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 423.

Україночка, ки, ж.

1) Ум. отъ україна.

2) Ум. отъ українка.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 331.