УКО́ПУВАТИСЯ, УКОРЕНИ́ТИ, УКОРЕНИ́ТИСЯ, УКОРІ́НЕНИЙ, УКОРІ́НЕННЯ, УКОРІ́НЮВАННЯ, УКОРІ́НЮВАТИ, УКОРІ́НЮВАТИСЯ, УКОРІНЯ́ТИ, УКОРІНЯ́ТИСЯ див. вко́пуватися, вкорени́ти і т. д.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 420.

Укопуватися, пуюся, єшся, сов. в. укопатися, паюся, єшся, гл.

1) Зарываться, зарыться, закопаться, углубиться. Од ворога сховаєшся, як у землю вкопаєшся. Ном. № 14255.

2) Вскапывая свое поле, прихватывать, прихватить чужаго.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 329.