УКО́ПАНИЙ (ВКО́ПАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до укопа́ти¹. Укопана керниченька на саме полуднє, Щоби з неї воду пили подорожні люде (Коломийки, 1969, 48).

УКО́ПАНИЙ² див. вко́паний¹.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 420.