УКОЛУПНУ́ТИ (ВКОЛУПНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., розм. Однокр. до уколу́пувати. — Біда мужикові, — з співчуттям промовив рибалка. — Уже й земля є, а п’ятьма пальцями не вколупнеш її (Стельмах, II, 1962, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 419.