УКОЛО́ШКАТИ (ВКОЛО́ШКАТИ), аю, аєш, док., перех., фам. Те саме, що уби́ти¹ 1. — А заради чого ж ти, приятелю, — спитав Швейк, — уколошкав свою дядину? (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958. 322); Одного шпигуна вже вколошкали, а другий ще живий, його міліція розшукує (Збан., Мор. чайка, 1959, 42).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 419.

Уколошкати, каю, єш, гл. Умертвить, убить. Злигалася з хазяїном і вкупі уколошкали хазяйку. Мир. Пов. II. 103. Отоді то й Гарина на Орельці уколошкали, та не його одного — і других посікли на капусту. Стор. II. 9.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 329.