Уковзувати, зую, єш, сов. в. уко́взати, заю, єш, гл. Скользя, катаясь по льду, дѣлать, сдѣлать его скользкимъ. Хлопці тут усе ковзаються, та так уковзали, що мабуть таки я не пройду не впавши. Черн. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 329.