УКА́РАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до укара́ти. Всяка кривда мусить бути укарана (Фр., V, 1951, 313).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 415.