УКА́ЗНИК (ВКА́ЗНИК), а, ч., розм. Те саме, що ука́жчик. Сьогодні не празник, а ти нам не вказник (Номис, 1864, № 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 414.