УЙГУ́РИ, ів, мн. (одн. уйгу́р, а, ч.; уйгу́рка, и, ж.). Народність, що становить основне населення деяких західних районів Китаю, а також живе на території Казахської, Киргизької і Узбецької радянських соціалістичних республік.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 414.