Узяхарь, ря, м. Тотъ, который беретъ. Коли дахарь, будеш і взяхарь. Ном. № 10650.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 326.