УЗНАВА́ТИСЯ (ВЗНАВА́ТИСЯ), нає́ться, недок., УЗНА́ТИСЯ (ВЗНА́ТИСЯ), на́ється, док.

1. Ставати відомим; виявлятися.

2. тільки недок. Пас. до узнава́ти 2.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 408.

Узнаватися, наюся, єшся, сов. в. узна́тися, на́юся, єшся, гл. Признаваться, сознаваться, сознаться. Ми її допитували за ті гроші, що у тітки: чи не твої, — так не взнається: ні, каже, не давала, не мої. Екатер. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 324.