УЗБЕРЕ́ЖНИЙ, а, е. Прикм. до узбере́жжя. Узбережна зона моря; // Розміщений біля берега, на березі. Над плином алей узбережних, В нурті біля Красних воріт, Уступи домів біловежних Підносились плавна в зеніт (Бажан, Роки, 1957, 261); Всі узбережні села вийшли в цю ніч на Сиваш на роботи (Гончар, II, 1959, 429).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 404.