УЗАГА́ЛЬНЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до узага́льнювати. Одним з узагальнюючих показників, який найповніше відбиває всі сторони виробничо-господарської діяльності підприємства, є прибуток (Ком. Укр., 7, 1964, 21); Франко не обмежується самим описом, самою констатацією фактів, а дає й широкі узагальнюючі штрихи (Рильський, III, 1956, 271); Реалізм Тичини далекий від безкрилої описовості, майже кожна деталь у його віршах пройнята узагальнюючою думкою, має чітку ідейну спрямованість (Іст. укр. літ., II, 1956, 368).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 403.