УЖІ́ВКА, и, ж., діал. Вужівка. Микола парить березове пруття і крутить ужівки (Фр., IX, 1952, 109).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 403.

Ужівка и ужілка, ки, ж. = Вужівка. Встромляють у лісу натичку, на неї кладуть окладину, а колок ліси і натичку зв’язують ужівкою. Кіевск. у. Ум. Ужівочка, ужілочка. Грин. III. 304.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 322.