УЖИТКО́ВИЙ (ВЖИТКО́ВИЙ), а, е. Який має практичне застосування. Майстри гончарного мистецтва спочатку виробляли ужитковий посуд лише для потреб місцевого сільського населення (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 110); Демонструвалося [на виставці].. ужиткове мистецтво — кераміка, текстиль, металопластика (Вітч., 6, 1967, 185).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 402.

Ужитковий, а, е. Годный къ употребленію. Ужиткове дерево. Вх. Лем. 476.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 322.