УЖИ́Н, у, ч., рідко. Те саме. що ужи́нок. * Образно. Гриміли врубові в низах його [Донбасу] підземних, Покосів чорних там складаючи ужин (Ус., Дорогами.., 1951, 227).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 402.