Про УКРЛІТ.ORG

ужарювати

УЖА́РЮВАТИ (ВЖА́РЮВАТИ), юю, юєш, недок., УЖА́РИТИ (ВЖА́РИТИ), рю, риш, док., перех.

1. Добре, до готовності просмажувати. Добре вжарила гуску (Сл. Гр.).

2. тільки док., перен., розм. Виконати що-небудь (пісню, танок і т. ін.) з запалом, пристрасно. Дід Григорій понапускав на дзвіницю парубків, так вони як ужарять польки, ну, не можна встояти в вівтарі (Мик., II, 1957, 165); — Ану, вжар що-небудь! Лупастий хлопчик діловито підтяг штанці і вдарив по струнах (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 207).

3. тільки док., перен., розм. Ударити кого-, що-небудь; завдати удару комусь, чомусь. Він її як ужарив, то вона… на дванадцяті сушки здохла (Сл. Гр.); [Сава:] Німці рвуться на міст, щоб утекти, а товариш Мартиненко з армією.. як ужарив по них з танків! (Мороз, П’єси, 1959, 233).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 400.

вгору