УДОСКОНА́ЛЮВАТИ (ВДОСКОНА́ЛЮВАТИ), юю, юєш, недок., УДОСКОНА́ЛИТИ (ВДОСКОНА́ЛИТИ), лю, лиш, док., перех. Робити досконалішим, кращим. Партія безперервно удосконалюватиме форми й методи своєї діяльності (Програма КПРС, 1961, 120); Плацдарм жив своїм життям: будували, вдосконалювали лінії оборони, вчились, допомагали населенню (Гончар, II, 1959, 366); За найбільшу свою заслугу Каргат вважав те, що його робота значно удосконалила й спростила спосіб добування піридинових основ (Шовк., Інженери, 1956, 285).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 398.