УДО́БРЮВАЧ (ВДО́БРЮВАЧ), а, ч.

1. Пристрій для підживлення рослин добривом, добривами. Удобрювач встановлюється на задній рамі культиватора (Механ. і електриф.., 1953, 105).

2. Те (речовини, рослини і т. ін.), що використовується як добриво. Як показують досліди, в районах Полісся на бідних піщаних грунтах як удобрювачі краще використовувати бобові рослини, зокрема люпин (Колг. Укр., 2, 1958, 31).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 396.