УДО́БРЮВАНИЙ (ВДО́БРЮВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. теп. і мин. ч. до удо́брювати. У сівозміні горох найкраще розміщувати після удобрюваних попередників, в іншому разі добрива треба вносити безпосередньо під горох (Хлібороб Укр., 4, 1964, 16).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 10. — С. 396.